Коли зародилася благодійність?

Вчені вже давно намагаються знайти відповідь на питання: "Коли зародилася благодійність?". Спробуймо розібратися заглянувши в історію. Ну а розповість нам про це співробітник компанії "SHKREBTII&CO", яка надає допомогу тим, кого цікавить реєстрація благодійного фонду в Україні.

Історія виникнення благодійності

Відповідь на вище поставлене питання є гранично простою: "Благодійність з'явилась тоді, коли один мисливець віддав свою здобич помираючому з голоду одноплемінникові, коли одна людина абсолютно безкорисливо допомогла іншій, відчувши при цьому небувалий душевний підйом...

Минули століття та тисячоліття, змінився світ, людина стала іншою, і зовні, і внутрішньо, але потреба робити добро залишилася жити в її душі. Вона виявилася не підвладна ні указам влади, ні політичним вихорам.

У Стародавній Греції були зроблені спроби створення організованої благодійності, проте це була благодійність приватна, в основному заснована на допомозі тим, хто займався мистецтвом і наукою. Саме зі Стародавнього Світу прийшло до нас поняття меценатства.

В середні віки благодійність довгий час існувала виключно в лоні Церкви. Протягом багатьох століть церква та монастирі залишалися осередком соціальної допомоги старим, убогим і хворим. Перші християни надавали допомогу нужденним без розбору їх національності, соціальної поведінки, статусу, причин впадання в злидні. Люди, з обмеженими можливостями, в християнських громадах сприймалися як ті, хто найбільш потребують допомоги. Нерідко для них єдиною можливістю поїсти були обов'язкові трапези, що завершували богослужіння. Коли трапези з плином часу були відокремлені від богослужіння, вони придбали чисто благодійний характер і стали постійною християнською формою допомоги — прогодування.

У нас початком благодійної діяльності заведено вважати 988 рік — дату хрещення Київської Русі. З прийняттям християнства з однією з його основних заповідей, а саме — люби ближнього, на Київській Русі вперше заговорили про піклування про бідних, що тоді знайшло своє вираження в роздачі милостині. В ознаменування перемоги над печенігами князь Володимир виділив 300 гривень срібла для роздачі бідним. А не здатним до пересування людям, їжу розвозили на візках, сам же князь служив для народу зразком співчуття і був «справжнім батьком бідних».