Барні Сміт і його незвичайна колекція

У світі існує безліч незвичайних колекцій. Наприклад, англієць Брайан Вайнер зібрав найбільшу в світі колекцію невикористаних лейкопластирів. Джон Резнікофф з Коннектикуту збирає і дбайливо зберігає волосся знаменитостей. А бельгієць Гі Ван Кеєр з Брюсселя колекціонує чужі паспорти. Яких тільки диваків не бачив світ!
 
Але, мабуть, однією з найбільш воістину незвичайних колекцій вважаються експонати «Музею унітазних кришок» Барні Сміта з Америки. Цей, досить звичайний на вигляд, житель Техасу за все своє довге життя (зараз нашому герою 91 рік) зібрав і прикрасив більше 800 кришок від унітазів. Нині музей розташовується в гаражі Барні, і сюди приходять всі бажаючі поглянути на дивовижну колекцію. Вхід абсолютно безкоштовний. Барні Сміт з радістю розповідає про свої експонати, і з його вуст можна почути безліч цікавих і дивовижних історій про створення такої незвичайної колекції.

Барні Сміт і його незвичайна колекція

Хто такий Барні Сміт і чи не зійшов він з розуму? Навіщо збирати кришки від унітазів і що криється за таким ось «захопленням»? Сьогодні ми розповімо про це з точки зору Системно-векторної психології Юрія Бурлана.

Почнемо з того, що відповімо на запитання: Хто такий колекціонер? Яка сила змушує людей збирати речі, класифікувати їх, створювати з них колекції? А розповість нам про це Романов А. П. - співробітник київського клубу "Колекціонер": http://kolekcia-club.com.ua/.

Спрагою до колекціонування володіють люди з анальним вектором. Це бажання забезпечене наступними властивостями такої людини:

• здатність до систематизації;
• накопичення та переробка знань;
• прагненням до впорядкування всього.

Всі ці здібності необхідні власникові анального вектору для виконання своєї видової ролі: з таких людей виходять справжні експерти і професіонали своєї справи:

• лікарі;
• вчені;
• вчителі;
• майстри з золотими рукам;
• зберігачі та творці музеїв.

За рахунок хорошої пам'яті люди з анальним вектором можуть запам'ятовувати і пам'ятати стільки, скільки не поміститься в голові жодної іншої людини!
 
Хороша пам'ять, спрямованість у минуле також мають велике значення для колекціонера. Адже часто експонати його колекції - це не просто речі, а «речі з історією», кожна з яких має свою неповторну цінність. Колекціонер знає все про предмет своєї колекції, пам'ятає кожну деталь. Людина з анальним вектором нерідко стає справжнім експертом в області, пов'язаній з його колекцією.

Незвичайні колекції

Чи всі люди з анальним вектором мають пристрасть до колекціонування? В тій чи іншій мірі любов до збирання цікавих речей є у кожного анальника, але далеко не завжди ця любов перетворюється в пристрасть і сенс усього життя. Зазвичай, якщо людина знаходить своє визнання, успішно реалізується і виконує свою роль у суспільстві, задіює в своїй професії всі свої навички і таланти, то бажання колекціонувати що-небудь у нього автоматично відпадає.
 
Для людини, яка не знайшла застосування своїм вродженим якостям, а також для людини, що втратила можливість самореалізовуватись (наприклад, у зв'язку з виходом на пенсію) колекціонування стає справжньою віддушиною, способом реалізувати свої навички, наповнитися і отримати від цього задоволення.

Творець незвичайної колекції кришок від унітазів Барні Сміт у молодості був сантехніком. До речі, сантехнік - одна з тих професій, в якій людина з анальним вектором може стати справжнім асом. Тут без його золотих рук не обійтися. Пристрасть до збирання кришок унітазів з'явилася у Барні після відходу на пенсію. Правда, думка про те, що така дивна річ може висіти на стіні в якості прикраси, виникла у нашого колекціонера задовго до цього.

Незвичайна колекція Барні Сміта

Батько Барні (теж володар анального вектора) - був мисливцем і розвішував на стінах трофеї, прибиваючи їх до звичайних дошок. Коли в черговий раз батько не знав, куди б прилаштувати оленячі роги, Барні Сміт запропонував йому використовувати кришку унітазу. Батько вирішив, що син божеволіє, але син подумав, що це досить непогана ідея, і довго носив її в голові.
 
Отже, вийшовши на пенсію, Барні Сміт зайнявся втіленням своєї ідеї в життя. Адже його колекція - не просто розвішані по стінах кришки від унітазів, а справжні композиції. Кожну кришку Барні власноруч розписує і прикрашає різними аплікаціями. Завдяки наявності зорового вектора і, як наслідок, почуття кольору та стилю, наш колекціонер може створювати справжні шедеври. До роботи підключається і звуковий вектор: адже кожен експонат незвичайної колекції Барні Сміта має свій особливий контекст і значення. Тут ви можете знайти композицію, присвячену століттю технологій, кришки, присвячені коханій роботі автора, кришки - своєрідні символи кожного штату... і це далеко не весь перелік. Тут можна зустріти і композицію про Майкла Джексона, і навіть копію кришки для унітазу Садама Хусейна з бункера, в якому той мешкав.
 
Використовуючи самі звичайні і непоказні, на перший погляд, речі - старі запчастини від комп'ютерів, телефонів, крани, труби, старі краватки, маски, автомобільні номери, значки, пір'я та інший «мотлох» - одним словом, все, що тільки можна собі уявити, Барні Сміт створює цікаві композиції, якими може мимоволі замилуватися кожен. На них хочеться дивитися, їх хочеться розглядати, по них хочеться розгадувати, що ж хотів сказати автор. Його унітазні кришки - вже не кришки, а цілі мініатюрні «герби» з притаманним цьому жанру символічним значенням.

Приводом для створення нового експонату може послужити будь-яка подія з життя Барні Сміта: наприклад, ювілей весілля або видалення у дружини каменів з нирок. Благо, у автора незвичайної колекції ідей стільки, що вистачить ще на кілька таких музеїв.

Барні Сміт незвичайна колекція

Отже, звичайне захоплення людини, що вийшла на пенсію, раптово стало справою всього його життя. Довгий час про існування колекції знали лише близькі Барні Сміта. Однак в 1992 році в гості до колекціонера прийшов цінитель живопису, який хотів придбати картини маслом, які також малював Барні. Пройшовши з господарем будинку в гараж, цінитель живопису був здивований, побачивши незвичайну колекцію кришок від унітазів, і незабаром звичайний гараж перетворився на місце, куди з цікавістю приїжджають люди не лише з Техасу, а й з усієї Америки.
 
Зараз Барні Сміт, який отримав кличку Принц Престолів, незважаючи на похилий вік, продовжує активно займатися своєю улюбленою справою і, завдяки своїй самореалізації, почувається добре і закривати музей не збирається. Єдине, чим він стурбований - щоб його праці не пропали після його смерті, а музей продовжував функціонувати і радувати людей з усього світу.