Історія створення губної помади

 За опитуваннями вчених, при першій зустрічі чоловіки відразу ж звертають увагу на губи жінки. Багато з них відзначили, що губи - це найпривабливіша і сама сексуальна частина обличчя у представниць слабкої статі.

На сьогоднішній день, у кожної дівчини в косметичці є хоча б кілька губних помад, які вона постійно використовує, щоб надати своїм вустам більш соковитий і насичений колір.

Виробники пропонують величезний асортимент помад з різними текстурами, відтінками, ефектами і дією. Але купуючи чергову помаду в трендовому відтінку, ми часто запитуємо себе: "А коли з'явилася перша помада і якою вона була сто років тому?". 

Історія

Ще з часів Стародавнього світу кожна жінка прагнула виглядати красивою і привабливою. Для цього використовувалися різні інгредієнти рослинного і тваринного походження, порошок з дорогоцінних каменів і хімічні елементи. Жінки зі спеціальних сумішей робили відбілюючі пудри, темні помади і туші. Деякі засоби на основі брому, карміну, миш'яку і охри, які вони наносили на шкіру, шкодили не тільки красі, але і здоров'ю, а часто навіть були смертельно небезпечними.

Історики вважають, що жінка почала фарбувати губи ще в період неоліту. Про це свідчать печерні зображення, на яких губи були зафарбовані в червоний колір. Швидше за все, в якості помади вони використовували стебла рослин, які давали червоний пігмент.

У Стародавньому Єгипті у великій пошані у жінок був темно-червоний колір губ. За допомогою цього відтінку вони спеціально фарбували губи так, щоб ті візуально виглядали більш тонкими. Знаменита Клеопатра, любителька краси і розкоші, для того, щоб надати пігмнетованість своїм губам, робила суміш з подрібнених яєць мурашок і яскраво-червоних жуків. Напевно, не дуже приємно було носити таке на губах, але зате красиво!

У Середньовіччі в центрі всього була релігія. Церква заборонила використовувати косметику. Жінку з червоними губами вважали прислужницями диявола, чаклунками. Святий Ієронім стверджував, що образ жінки з косметикою спотворює образ Святої Діви Марії і що при Страшному суді, Бог не впізнає нафарбовану жінку і відправить її в пекло. У той період жінки, не бажаючи відмовлятися від нафарбованих губ, вирішили розбавляти кармін свинцевими білилами, які давали більш природний, рожевий відтінок. Можна тільки здогадуватися, скільки жінок в той період померло від отруєння солями свинцю.

Королева Єлизавета I, яка правила в період "золотого століття Англії", свою бліду шкіру підкреслювала криваво-червоним відтінком помади, яку робили на основі воску, сухих пелюсток троянди і герані.

Починаючи з XVIII століття, завдяки Кардиналу де Рішельє, який шалено любив аромат яблук, створили першу яблучну мазь, яку він наносив на кінчик носа і верхню губу, щоб завжди насолоджуватися цим дивовижним запахом. Пізніше в яблучну мазь почали додавати барвники та її почали використовувати чоловіки і жінки, як губну помаду. Чоловіки того періоду любили підкреслювати свої губи, які губилися в вусах і бороді.

У XIX столітті в моду ввійшла природність. У минулому залишилися важкі і багатошарові макіяжі, які в моду запровадив Людовик XV. У цей період головними канонами жіночої краси були: природний рожевий рум'янець і злегка бліда шкіра. Використання декоративної косметики вважалося вульгарним і не допустимим для поважаючої себе жінки.

Першу помаду в тюбику випустив в 1912 році модний будинок Guerlain. Це була справжня революція! На жаль, та помада була дуже дорога, адже вона виготовлялася на основі рожевого воску і її могло собі дозволити тільки вузьке коло людей. Буквально через кілька років (в 1915 році) в США була запатентована перша помада з висувним механізмом (циліндриком).

У 1920 році Хелена Рубінштейн випустила першу колекцію помад, яка коштувало всього кілька доларів, таким чином вирішивши проблему мільйонів жінок, які хотіли використати декоративну косметику.

Великий вплив на популярність губної помади мали знамениті актриси чорно-білого кіно того часу: Марлен Дітріх і Грета Гарбо. І тільки в 1932 році, популярність на губну помаду трохи зменшилася, адже з'явився перший блиск для губ, який створив візажист-гример Макс Фактор.

У Радянському Союзі, в 60-і роки було всього 5 відтінків помади: від морквяного до малинового. Кожен відтінок губної помади рекомендувався дівчатам з різних кольоротипом зовнішності.

До складу будь-якої губної помади входить віск, рослинні масла, барвники, полімери, силікати і ароматизатори. На сьогоднішній день багато виробників, для додаткового догляду та захисту губ до складу помад додають гіалуронову кислоту, протеїни шовку, вітаміни і сонцезахисні фільтри.

За текстурі помади бувають:

• матові;
• атласні;
• глянсові;
• перламутрові.

По дії помади поділяють на:

• зволожуючі;
• живильні;
• захисні;
• омолоджуючі.

Мода на відтінки і текстури помад постійно змінюється, і тільки червоний відтінок губної помади залишається нестаріючою класикою. Червона помада у нас асоціюється з жінками, яким наслідують мільйони і на яких хочеться бути схожою кожній дівчині: Мерилін Монро;

• Коко Шанель;
• Елізабет Тейлор;
• Моніка Беллуччі.

Візажисти вважають, що кожна дівчина повинна мати червону помаду в своїй косметичці, адже вона здатна перетворити будь-який макіяж і образ. На сьогоднішній день, великою популярністю користуються помади з матовими текстурами в чорній гамі. Дівчата вважають за краще носити помади кольору темного винограду, соковитої чорниці, стиглої сливи і насиченої вишні.