Кращий друг людини...стоматолог
Кабінет стоматолога для недосвідченої в лікарських справах людини нагадує потаємну кімнату кілера, який найпідступнішими методами знущається над своєю жертвою. Тільки подивіться, яке тут дивне крісло, тисяча інструментів і ця моторошна машина, яка може випускати струмінь води або повітря, і, звичайно ж, свердлити. Всі ці гачки, шприци, клуби вати і запах зубного кабінету навівають жах, який пробігає по всьому тілу, починаючи з плечей і закінчуючи кінчиками пальців ніг. Страшно? А лікуватися-то треба!" - розповідає Власенко О. Б. - хірург-імплантолог київської стоматологічної клініки "DD Clinic".
Згадайте, як було все просто і легко в дитинстві. Будівля зубної лікарні лише трохи навіювало страх. Її скло було запиленим, а відразу ж на першому поверсі тхнуло якимось неповторним зловісним запахом. Але з кабінету, куди ти повинен був увійти через хвилину, виходила добра тітонька і запрошувала тебе на прийом. Незважаючи на те, що твої коліна тремтіли і руки тряслися, вона втішала, що дасть тобі в кінці лікування величезну смачну жовту вітамінку. Ти хитро посміхався і, здається, піддавався на її умовляння. Прикусивши їй пару раз пальці, заспокоювався, тому що знав, що за всі ці муки мама обов'язково подарує нову іграшку.
Важче справи йшли в школі. Кабінет зубного лікаря оминали десятою дорогою навіть ті, хто не боявся гніву завуча або директора, тому що бормашина лікаря була набагато страшнішою. І зуби свердлили особливо довго, і вітаміни не давали, і з уроків не звільняли, якщо тільки з малювання. Та й пломби чомусь вилітали через місяць, тому доводилося знову йти до лікаря. Подорослішавши і зрозумівши, що зуби псуються від солодкого, ми стали рідше ходити до дантиста, однак зустрічі з ним не залишилися назавжди в минулому. І ось настав час... Потрібно зібратися з думками, взяти ключі від машини, сісти в неї і впевнено прямувати в стоматологічну клініку. Звичайно, людина, яка боїться йти на прийом, буде придумувати мільйон причин, щоб не ходити. Але ми ж не такі? Ми цінуємо своє здоров'я і не хочемо в 30-40 років бути красивою, але беззубою мадам?
- Отже, для початку усвідомте, що стоматолог-терапевт - це ваш друг, тому що він хоче допомогти і не збирається мучити. Лікар повинен бути розуміючим, і якщо ви себе цілком адекватно ведете, тобто не впадаєте в істерику, не лаєтесь, не кричите і не пускаєте з рота піну, то він зможе вас заспокоїти. Ваш лікар повинен вам подобатися: це важливо, щоб під час лікування зуміти розслабитися;
- Сильно хвилюєтеся? Не намагайтеся придушити страх за допомогою підручних засобів, наприклад, валер'янки, різних таблеток або, того гірше, міцного алкоголю. Невідомо, як зреагує наркоз на те, що ви вжили. До кабінету ви не повинні увійти занадто млявим після заспокійливого або нерівною ходою після прийняття спиртного;
- Попросіть лікаря розповісти вам про анестезію. Коли ви дізнаєтеся, як вона працює, стане простіше. Адже лікар переконає вас, що ви не відчуєте болю. Запам'ятайте: коли сеанс лікування пройде, ваш організм запам'ятає, що все було не так страшно, і наступного разу принесе вам менше клопотів;
- Приходьте до лікаря разом з кращим другом або подругою, чоловіком або хлопцем, мамою, татом, братом, та хоч всією родиною. Якщо страшно, то нехай один з них сяде поруч з вами і буде тримати за руку, поки вам лікують зубки! А взагалі, страх властивий кожному. І це - цілком нормально! Просто усвідомте, що красива посмішка, відсутність неприємного запаху з рота і, звичайно ж, відсутність болю - хіба ж це не щастя!
