Оптимальне лікування порушень харчової поведінки

"Перш за все варто сказати, що в лікуванні харчових залежностей потрібно цілісний підхід, який би охоплював як мінімум три складових здорового людського життя: безпосередньо тіло (включаючи формування здорового ставлення до постаті і їжі, але так само сюди входить формування здорового ставлення до таких речей як фізичні навантаження, вміння розслаблятися і відпочивати, тонке розуміння всіх потреб організму), внутрішній світ людини (як мінімум розуміти і виражати свої почуття, переживання та емоціі), а так же соціальний рівень - рішення проблем, тим чи іншим чином провокують нездорове ставлення до їжі і в цілому до самого себе", - розповідає Мазурик Володимир Михайлович - співробітник центру вивчення розладів харчової поведінки «Remedy»: http://xn----7sbeopcalmldm0aq7a9oh.xn--p1ai/.

Визнання хвороби

Перший складний крок до лікування - це зрозуміти самому хворому і його родичам, що лікування необхідне, і що без кваліфікованої допомоги вам не обійтися. Це може зайняти багато часу і сил, так як і хворі і родичі зазвичай недооцінюють небезпеку стану. І тим не менше, найважливіше - це визнати, що ви хворі і вам необхідне лікування. Це необхідно зробити, оскільки примусове лікування не тільки не принесе результату, але часто неможливе.

Виняток становить довга анорексія, коли на початковому етапі потрібне примусове стаціонарне лікування, так як життю хворого загрожує реальна небезпека.

В інших випадках лише іноді потрібне спеціалізоване стаціонарне лікування на початковому етапі лікування, де відновлюється вага і нормальне функціонування організму.

Незалежно від того, чи звертався хворий до стаціонарного лікування чи ні, для одужання потрібен досить тривалий час - від 1-го і більше років, в залежності від стану залежного. Середня тривалість лікування 2-3 роки.

Мультидисциплінарний підхід

Як показує загальносвітовий досвід, найкраще лікування, яке дає найкращий результат, - це мультидисциплінарний підхід, який зазвичай найбільш повно можливо здійснити в спеціальних лікувальних центрах.

Мультидисциплінарний підхід включає в себе грамотне поєднання декількох видів лікування:

• індивідуальна психотерапія;
• групова психотерапія;
• сімейна психотерапія;
• робота з тілом;
• навчання правильно розслаблятися, відчувати і володіти своїм тілом (часто йога або релаксація) і висловлювати свої емоції;
• дієтологія, або навчання здоровому способу харчування.

За деякими даними при даному підході до лікування проблем харчування повне виздоровлення настає у половини хворих, часткове - ще у 25 %.

Індивідуальна психотерапія

В основі амбулаторного лікування лежить психотерапія, яка спрямована на:

1. психологічну підтримку;
2. відволікання від невідступних думок про їжу, вагу та фігуру;
3. нормалізацію прийому їжі;
4. усунення дієтичних самообмежень;
5. підвищення самооцінки і впевненості в собі;
6. знаходження сенсу та цілей життя;
7. поліпшення взаємовідносин з близькими і сторонніми людьми;
8. вирішення життєвих труднощів.

Недавні контрольовані випробування показали, що при лікуванні булімії психотерапія дозволяє усувати напади обжерливості з наступним розвантаженням ефективніше, ніж медикаментозне лікування, а додавання лікарських засобів до психотерапії не покращує результат.

Індивідуальна психотерапія - це не просто робота з психологом тет-а-тет. Це терапія, яка спеціально створюється під особливості кожного клієнта і може в себе включати одне або кілька напрямків психотерапії. Такі як:

• когнітивно-поведінкова терапія;
• робота з емоціями;
• створення особистого плану життя;
• арт-терапія;
• психоаналіз та ін.

Групова психотерапія

Як зрозуміло з її назви, ця терапія проводиться в групі. Група людей, з розладами харчової поведінки має ряд особливостей через що, група не може включати в себе більше 9 чоловік (найкраще це 6-8).

Групова психотерапія може будуватися за кількома напрямками. У групі може проводитися робота по тілоорієнтованій терапії, по роботі з іміджем і соціальною поведінкою, обговорюватися деякі питання особистості. Також можуть проводитися групові заняття з сімейної терапії.

Групи підтримки

Особливе місце займають групи підтримки. Вони малоефективні для людей, які страждають на булімію або анорексію, але добре допомагають людям з компульсивною обжерливістю. Спостереження показують, що такі групи підходять булімікам на останніх стадіях лікування.

Сімейна психотерапія

У зв'язку з тим, що головні і найглибші проблеми анорексиків, буліміків і компульсивних ненажер пов'язані в першу чергу з сім'єю, бажано, щоб разом із залежним проходили терапію, а також отримували допомогу і підтримку всі члени його сім'ї.

Справа в тому, що в кожній родині з часом складаються стійкі взаємини між її членами. Булімік, починаючи приймати психотерапевтичну допомогу, виходить з цих звичних взаємин, створюючи нові, більш адекватні для нього. Повертаючись знову в сім'ю, в якій ці відносини ніхто не підтримує, окрім нього, він змушений знову "втягуватися" в старі, і знову повертається до своєї проблеми.

Тілесно терапія

У людей з розладами харчової поведінки присутня так звана заборона на емоції, яка супроводжується постійною напругою і невмінням розслаблятися і виражати емоції.

Для того, щоб лікування харчового розладу проходило успішніше і не повторювалося в майбутньому, цим людям необхідно вчитися знімати напругу, проявляти свої емоції, керувати ними, вміти їх показувати і не боятися цього.

Для подібної роботи з емоціями найбільше підходять різні види роботи з тілом, так як вони навчають розуміти потреби і бажання свого тіла, вчать їх здійснювати.

До тілесноорієнтованих видів терапії відносяться:

• арт-терапія;
• музико-терапія;
• танцювальна терапія;
• дихальна терапія і інша психологічна робота з тілом.

Зараз до подібних видів терапії відносять також йога-терапія, цигун й інші східні методи оздоровлення організму.

Дієтологія або супровід дієтолога

Робота дієтолога може бути направлена  за двома напрямками:

1. Введення хворих в здорові принципи харчування, поєднання продуктів та інше;
2. Супровід хворого. Це копітка щоденна робота, присвячена тому, щоб кожній людині створити свій особистий план, стиль і графік харчування. Такий план враховує індивідуальні смакові пристрасті, медичні відхилення, звички і психологічні особливості кожної людини.