Українці - нація митців

Ми: українці - дуже талановита, сильна та творча нація. Ще з покон віків наші пращури славилися своїми творчими здобутками та натхненням. Згадайте скільки талановитих людей народила наша Земля: письменників, поетів, музикантів, митців. В крові кожної української жінки, окрім дбайливої матусі та гарної господині, живе майстриня. Кожен чоловік - хазяїн, воїн, та Творець. Ми не вміємо жити інакше. Ми просто не можемо нічого не робити, не дбати, не творити, не прикладати свої руки до створення неймовірної краси. Наші творчі здобутки здобули славу по всьому світу. Може тому до нас приїздили з багатьох країн, щоб доторкнутися до цього джерела народної творчості? А стілики товарів ручної роботи, стільки ярмарків, як в нашій країні, нема, мабудь, ніде в світі. Жінки раніше збиралися гуртом: пряли, шили, співали, спілкувалися, вишивали. Не було жодної української хати, де б не було якогось витвору ручного мистецтва. І хоча такі жіночі посиденьки зараз перейшли трохи в інший формат, талант нікуди не дівся, і навіть ще дужче потребує свого проявлення в світ. Уявити українську жінку без смачної вечері, без хобі, без ремесла, без натхнення просто неможливо. Навіть якщо це просто бажання готувати - це вже прояв творчої жилки людини. Якісь творчі хобі втратили свою актуальність, а деякі, навпаки, відродилися з минулого та отримали нове життя. Наприклад, вишивання, яким займалася раніше кожна жінка, не втратило своєї актуальності і в наш час. Вишивають картини, ікони, скатертини, доріжки, подушки, рушники, вишиванки тощо.

А в світлі подій останнього півріччя, мати вишиту сорочку стало не просто модно, а й патріотично і навіть необхідно, щоб підкреслити свою аутентичність, приналежність до нації, до народу, до традицій та цінностей. Вже мовчимо про те, що вишивання - це спосіб української медитації, спосіб зняття напруги, можливість відволіктися від повсякденної метушні та тривог. Можна вишивати картини, та прикрашати їми своє житло. Можна вишити рушник, як сімейну реліквію та оберіг. А можна вишивати пошиті заготовки вишиванок для всіх членів родини... Уявіть, як навіть через роки, молодші члени родини згадають і скажуть: "Це зробила моя матуся, або моя бабуся!" Потомки будуть дивитися на неї з захватом та гордістю, передаючи через покоління тепло жіночих рук, затишок в оселі і теплі спогади про темні, довгі, осінні вечори в родинному колі...