Основні причини низького тиску

Артеріальний тиск (АТ) - це один з найважливіших показників життєдіяльності організму. Фактично, він демонструє продуктивність серцевого м'яза: те, з яким тиском вона може «ганяти» кров по кровоносній системі.

Заглибимося трохи в теорію:

• Перше значення в показнику артеріального тиску - це систолічний АТ (показник, який позначає тиск в артеріях при стисканні серцевого м'яза і виштовхуванні крові в артерії);
• Друге значення - це діастолічний АТ (показник тиску в артеріях в момент, коли серцевий м'яз розслаблений, тобто це мінімальний показник тиску в артеріях за весь цикл кровообігу);
• Різницю між систолічним і діастолічним артеріальним тиском називають пульсовим тиском. Відповідно до прийнятих норм, вона повинна знаходитися в діапазоні 35-55 мм рт. ст. Але цей показник мало знайомий широкому обивателю, так як він використовується досить рідко.

Нормальним показником артеріального тиску є 110/70 мм рт. ст. Ця цифра досить умовна, так як АТ - це суто індивідуальний показник кожної людини. Він залежить від безлічі факторів:

1. психологічного стану;
2. часу доби;
3. прийому тонізуючих продуктів;
4. індивідуальних особливостей;
5. медикаментозних препаратів.

Тому нормальний артеріальний тиск визначається діапазонами: систолічний від 90 до 140 мм рт. ст., а діастолічний від 60 до 90 мм рт. ст. Перевищення цього діапазону позначається терміном гіпертензія, а показник АТ нижче нормального діапазону - це гіпотензія або гіпотонія. Саме в двох останніх термінах ми і розберемося максимально докладно.

У більшості випадків різке падіння артеріального тиску обумовлено або зовнішнім впливом (найчастіше сильними травмами або шоковими станами), або загостренням стороннього захворювання, яке провокує крововтрату, збої в роботі серця і зневоднення. У таких випадках низький артеріальний тиск є причиною розвитку кисневого голодування мозку і внутрішніх органів (гіпоксії), що може обернутися непереборними наслідками.

Незначне ж зниження АТ не має настільки згубного впливу на організм, але при цьому істотно відбивається на якості життя пацієнта. Гіпотензія викликає постійне відчуття слабкості, апатію і цілий ряд інших симптомів, які постійно дають про себе знати (більш детально про низький тиск можна прочитати тут).

Класифікація гіпотензії

Трохи вище ми вже відзначили, що артеріальний тиск може падати стрімко, а може знижуватися незначно. За характером зниження гіпотензію поділяють на гостру і хронічну.

Перша характерна для травм, шокових станів і колапсів, коли фіксується дуже низький тиск і потрібна дуже швидка реакція на подію. Хронічна ж гіпотензія характерна для людей, у яких стабільно низький артеріальний тиск обумовлений індивідуальною схильністю або специфікою професії. Зокрема, хронічна гіпотензія властива спортсменам і тим, чия робота пов'язана з постійними фізичними навантаженнями. Хронічну гіпотонію також іноді називають фізіологічною. Також існує думка, що у ряду людей з народження існує схильної організму до зниження артеріального тиску.

У свою чергу, хронічну гіпотензію поділяють на:

• первинну;
• і вторинну.

Перша з них є самостійним захворюванням. Думки, щодо її походження, різняться. Але, в більшості своїй, медики вважають, що первинна гіпотонія - це неврозоподібне захворювання судинних центрів в головному мозку, якому передує емоційне перенапруження або тривале перебування людини під впливом стресу.

Вторинна ж гіпотонія - це наслідок розвитку сторонніх патологій і інтоксикації організму, або ж побічний ефект від прийому медикаментозних препаратів. Тактика боротьби з цією патологією будується навколо лікування причини її виникнення. І терапія, спрямована на нормалізацію тиску, є симптоматичною.

Причини гіпотензії

Ми вже позначили, що низький тиск може бути наслідком професійних факторів та індивідуальних особливостей організму. Давайте ж розберемося в тому, що конкретно може викликати гостру і вторинну гіпотонію.

До гострої гіпотензії призводять:

1. різкі алергічні реакції (анафілактичний шок);
2. інфаркти міокарда та внутрішньосерцеві блокади;
3. аритмії з важким характером протікання;
4. великі за обсягом крововтрати.

Цей перелік далеко не вичерпний. Але головне, що потрібно пам'ятати - при гострій гіпотонії тиск падає до дуже низьких показників і людині потрібно термінова госпіталізація. Рахунок, в більшості випадків, йде на хвилини.

До вторинної гіпотензії можуть привести безліч захворювань, пов'язаних, фактично, з усіма системами життєдіяльності організму. Зокрема, до хронічної гіпотонії часто призводять:

• цукровий діабет;
• анемія;
• виразка шлунка;
• цироз печінки;
• захворювання систем кровообігу та органів дихання.

Конкретне захворювання, що провокує низький тиск, діагностують лише комплексом досліджень, так як тільки правильний анамнез дозволяє усунути причину і повернути АТ в норму.

Симптоми розвитку гіпотонії

Низький тиск легко діагностується за допомогою тонометра. Але саме вимірювання покаже лише разове зниження артеріального тиску, яке цілком може бути ситуативним і не бути гіпотензією. Тому це захворювання, крім регулярних вимірювань артеріального тиску, можна визначити за цілою низкою візуальних ознак, більшість з яких, так чи інакше, пов'язані із загальним станом організму:

1. В першу чергу, на гіпотензію вказує загальна слабкість. Вона виражається в постійному поганому самопочутті без видимих  причин, неуважності, млявості, нестійкому емоційному стану і загальній апатії;
2. Для гіпотоніків характерні поганий сон, постійне почуття нестачі сну і труднощі з пробудженням вранці;
3. Крім того, гіпотонія часто проявляється блювотою, виникненням задишки і аритмії навіть при незначних фізичних навантаженнях, підвищеною пітливістю і запамороченнями. Досить часто, люди відчувають легке запаморочення при вставанні зі стільця або ліжка - це явна ознака зниженого артеріального тиску.

Подібні симптоми - це однозначний привід звернутися до лікаря. Це дозволить своєчасно знайти причину такого стану, коректно побудувати тактику її усунення і ефективно позбутися від гіпотонії. Головне, що потрібно пам'ятати, самолікування гіпотонії дасть результат лише у вигляді одномоментної нормалізації артеріального тиску. Але без усунення причин, які призвели до цієї проблеми, повністю позбутися від гіпотензії не вдасться. І єдино правильний вихід при гіпотонії - звернення до фахівця, який визначить причину зниженого артеріального тиску і запропонує правильне комплексне лікування.

Терапія гіпотензії

Лікування гіпотензії - це досить цікаве питання. У більшості випадків лікують не її, а захворювання, які спровокували знижений артеріальний тиск. І в таких випадках тактика терапії прямо залежить від того, на що вона спрямована. Інша справа, коли ми розглядаємо первинну хронічну гіпертензію, або ж стан гострої гіпертензії, при якій людині потрібно оперативно підняти артеріальний тиск до нормального рівня. У таких випадках схема лікування спрямована саме на нормалізацію артеріального тиску. Будується терапія в таких станах за 2 напрямками:

• медикаментозному лікуванню;
• корекції способу життя для усунення передумов розвитку гіпотензії.

Ліки для підвищення тиску

Для боротьби з гіпотонією використовують 3 групи препаратів:

1. адаптогени;
2. альфа-адреноміметики;
3. аналептики.