Сучасні методи діагностики та лікування лямбліозу у дітей.
Н.В. Худякова, лікар вищої категорії, доцент кафедри госпітальної педіатрії СГМУ, м. Томськ
Лямбліоз широко поширений серед населення Томської області. За даними статистики дитячої лікарні № 1 м. Томська, за рік в лабораторії проведено 5129 досліджень на яйця глистів, і в 404 випадках (7,9%) в калі виявлено цисти лямблій. За осінній період в Гнип «Віріон» звернулися 273 дитини, і методом ІФА у 54,5% з них був отриманий позитивний результат. За рівнем захворюваності гельмінти займають друге місце після ГРВІ та грипу. Інвазія лямбліями у дорослого населення сягає 10-12%, у дітей, особливо у віці 2-5 років - до 30% і більше, з віком зараженість поступово знижується і до 16 років досягає 10%. У структурі інвазованих 98,5% складають діти (Н. В. Мерзлова зі співавт., 1998). Лямбліозной інвазія реєструється частіше в літньо-осінній період. Зараження людини відбувається при проникненні цист лямблій аліментарним шляхом. Джерелом інвазії є тільки людина. Цисти досить стійкі. Фактори передачі - забруднені цистами предмети побуту, руки, овочі, фрукти, питна вода. Цисти можуть передаватися мухами і тарганами.
Тривалість життя лямблій в організмі людини при відсутності реінвазії коливається від 3 до 40 днів, становлячи в середньому 4 тижні. Так як лямбліоз - «хвороба брудних рук» (зараження відбувається оральним шляхом при контакті дитини з предметами, зараженими носіями паразита, або при вживанні забруднених їжі та води), вона часто зустрічається в інших членів сім'ї та в дитячих колективах, відвідуваних цими хворими. Ми спостерігали за 178 дітьми, що звернулися за допомогою до дитячої лікарні № 1. Лямбліоз частіше діагностовано у дівчаток (57,4%) і рідше у хлопчиків (42,6%). Серед них дошкільнят було 20%, молодших школярів - 63%, а старших школярів - 27%. У третини хворих лямбліоз дітей виявлено наявність високого інфекційного індексу і хронічних вогнищ інфекції. П'ята частина хворих перенесла в минулому гепатит і стільки ж дітей - дизентерію; у половини обстежених були каріозні зуби.
Клінічна картина лямбліозу дуже різноманітна, але частіше за інших діагностували симптоми, складові больовий, диспепсичний, інтоксикаційний синдроми та явища в вегето-судинної дистонії. У більшості випадків клінічна картина хвороби була представлена симптомокомплексами холециститу і дуоденіту. У 42% дітей, хворих лямбліоз, виявлені дисфункції кишечника, пов'язані з порушенням його моторної функції, а часто і з розвитком вторинних ферментопатий. У багатьох дітей у період загострення процесу виразними ставали симптоми полігіповітамінозу, дисбактеріозу, вегетосудинної дистонії. У 7% дітей спостерігалися функціональні зміни підшлункової залози. Аналіз калу на найпростіші досліджувався триразово, з проміжками в 1-2 дня. Цим методом лямблії були виявлені у 74,4% дітей. Найбільшу інформацію про стан жовчовивідних шляхів дали результати фракційного дуоденального зондування і проводиться після нього мікроскопія жовчі, і вивчення її складу. Мікроскопія порцій дозволила виявити лямблій у 80% обстежених дітей, ознаки запалення - у 64%, діскінетіческіе розлади жовчовивідних шляхів - у 79%, з них 75% мали дискінезії гіпермоторной характеру. Відомо, що інфекція лямбліями може спонтанно зникнути через 6 тижнів, але частіше персистує роками. При цьому екскреція цист відбувається з 10-20-денними паузами, що пояснює той факт, що цисти лямблій в калі часто не знаходять, навіть при уточненому діагнозі лямбліозу. Діагностичні методи цієї інвазії поповнилися мікробіологічними та морфологічними дослідженнями. Стала широко застосовуватися імуноферментна тест-система «Лямблії-АТ-стрип», основним компонентом якої є очищені поверхневі білки - основні іммунодомінантних білки лямблій.
Самим останнім методом, що поповнив можливості припустити у хворого наявність лямбліозу, є комп'ютерне тестування на апараті «Оберон».
Лікування захворювання має проводитися комплексно. Протилямбліозні препаратами вибору можуть стати тіберал, тінісан, трихопол або фуразолідон.
В останні роки з'явилася можливість лікування лямбліозу біологічно активними добавками до їжі вітчизняного виробництва.
У російській компанії Артлайф створені й успішно застосовуються препарати Токсфайтер і ХОЛЕГОН. Хороші результати отримані при клінічної апробації АРТЕМІЗІНА.
Побічних ефектів у цих препаратів не відзначено.
Важливим є те, що крім антипаразитарного дії вони дають виражені жовчогінний і протизапальний ефекти, а також надають потрібне для повного одужання ентеросорбційне дію.
Таким чином, при лікуванні і профілактиці лямбліозу біологічно активні добавки (БАД) дозволяють відмовитися від володіють токсичним ефектом хіміопрепаратів.
