Лікування дитячого аутизму: Основні проблеми
Аутизм - це одне з тих важких захворювань, яке крім втрати психічного здоров'я, має ряд соціально неблагополучних наслідків. Економічні витрати держави, в зв'язку з наданням допомоги таким дітям, включають в себе витрати на систему лікування, реабілітації, виплату соціальних допомог, утримання в будинках-інтернатах, а також зменшення доходів у зв'язку зі скороченням працездатного населення. До речі, якщо вас торкнулася ця біда, то дізнатися про особливості виховання дітей з аутизмом допоможе наступне джерело.
В останні роки намітилася позитивна динаміка в області діагностики і організації роботи з надання спеціалізованої допомоги таким дітям та їхнім родинам, змінилися підходи психіатричної допомоги з акцентом на амбулаторно-поліклінічний етап обслуговування дітей.
Проблеми терапії дитячого аутизму:
- низький рівень обізнаності лікарів, педагогів, батьків про ранні прояви аутизму не дає змоги вчасно звертатися за допомогою до фахівців служби охорони психічного здоров'я дітей та підлітків, проводити діагностику на ранніх етапах захворювання, що знижує ефективність даного виду допомоги;
- відсутня загальна концепція (програма), системний підхід в наданні допомоги дітям з аутизмом та розладами аутистичного спектру;
- недостатня кількість фахівців (психологів, логопедів-дефектологів, педагогів), які мають досвід роботи з даною категорією пацієнтів і можуть бути по праву названі високоефективними у своєму виді діяльності;
- низький рівень культури комунікації та взаємодії суспільства з людьми з особливостями розвитку та їх сім'ями призводить до соціальної ізоляції і вторинної аутизації останніх.
До вище перерахованого можна додати проблему кадрового забезпечення підрозділів дитячої психіатричної служби, особливо в сільській місцевості, лікарями-психіатрами, психотерапевтами, психологами, що, в свою чергу, знижує доступність і якість допомоги. Відсутність у службі соціальних працівників не дозволяє належним чином забезпечувати повноцінну спадкоємність в спостереженні та соціальної адаптації даного контингенту дітей медичними працівниками та фахівцями установ освіти.
Сучасні підходи реабілітаційного етапу дітей з аутизмом та іншими дезінтегративними розладами вимагають більш тісної взаємодії освітньої, соціальної та медичної систем, громадських організацій, наступництва у взаємодії реабілітаційних структур і підрозділів Міністерства охорони здоров'я, що надають психіатричну допомогу дітям.
Назріла необхідність не тільки комплексного лікування дітей з аутизмом, а й створення програми спеціалізованої допомоги дітям з даною патологією на державному рівні, з чітко визначеними і закріпленими зонами відповідальності в різних видах допомоги на міжвідомчому рівні, так як окремо взята медикаментозна, психологічна, логопедична, педагогічна допомога, як правило, не призводить до стійких позитивних результатів.