Використання БАД АРТ ЛАЙФ в акушерстві та гінекології.
С.А. КИСЕЛЬОВА, гінеколог-генетик, м. Новосибірськ
В даний час достовірно відомо, що внутрішньоутробний період розвитку людини є багато в чому визначає всю його подальше життя. Фундамент здоров'я закладається ще на стадії материнських і батьківських статевих клітин, в період запліднення і послідовно на всіх стадіях онтогенезу. Саме від того, за яких умов проходили ці процеси, залежить здоров'я новонародженого і його адаптація до життя. У зв'язку з серйозним погіршенням здоров'я населення репродуктивного віку, що супроводжується, у тому числі розвитком ряду дефіцитних станів (імунодефіцит, білковий, вітамінно-мінеральний дефіцити), поява на світ здорового потомства стає проблематичним. Оскільки лікувати розвинуте ускладнення - завдання набагато складніша, ніж попередити його розвиток, особливої актуальності набуває профілактика.
У цьому плані більш значущою стає дієтологія, що дозволяє шляхом раціонального харчування усунути дефіцит вітамінів, мінералів, білків в організмі вагітної і створити оптимальні умови для розвитку плода. Як показує світова практика, одним з найбільш прийнятних і виправданих з біологічної і економічної точки зору альтернативних шляхів раціоналізації харчування є широке впровадження в масове харчування людини біологічно активних добавок (БАД). БАД - це джерело вітамінів, мінеральних речовин, харчових волокон, біологічно активних компонентів, що регенерують функціональну активність органів і систем, що підвищують стійкість організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища.
Отже, зрозуміла необхідність застосування біологічно активних добавок до їжі як жінками, які планують вагітність, так і виношує її. Доведено, що понад 90% випадків гіпотрофії плода пов'язані з дефіцитом фолієвої кислоти в організмі вагітної, особливо в період органогенезу (тобто до дев'ятого тижня онтогенезу).
Таким чином, для профілактики вроджених вад подружній парі просто необхідний преконцептуальний прийом вітамінів і БАД, що містять в достатній кількості фолієву кислоту протягом 2-4 місяців.
Оздоровлення організму жінки перед зачаттям включає цілий ряд важливих моментів: санація вогнищ хронічної інфекції, корекція імунітету, досягнення стійкої ремісії хронічних захворювань, створення хорошого емоційного настрою.
В якості попередньої підготовки і в першому триместрі вагітності рекомендується прийом комплексних ГРІН СТАР (по 1 капсулі 1-2 рази на день), ДІСКАВЕРІ Чарівність (по 1 таблетці 1 раз на день, бажано в першій половині дня), ламінарін (по 1 таблетці 1 раз на день), киселі (по 1-2 склянки на день), КОМПЛЕКС З ВІТАМІНОМ «С» (по 1 таблетці 1-2 рази на день).
Ці біологічно активні добавки краще чергувати після місячного курсу прийому. Необхідно пам'ятати, що взимку і особливо ранньою весною потреба у вітамінах особливо висока. Всі ці заходи в значній мірі дозволять уникнути ряду ускладнень у першому триместрі вагітності, значення якого важко переоцінити.
У процесі розвитку плода протягом всієї вагітності виділяють (згідно К. Стоккарду і П. Т. Светлову) так звані критичні періоди, в які зародок найбільш чутливий до впливу пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища. У період ембріогенезу таких періодів два: імплантація (впровадження плодового яйця в стінку матки), відповідний 7-8 дня ембріогенезу, і під час інтенсивного органогенезу і плацентації - це 3-8 тижні вагітності.
Таким чином, для зниження частоти загибелі зародків і вроджених вад розвитку необхідно охороняти організм жінки від несприятливих впливів навколишнього середовища саме в перші 8 тижнів вагітності. У цьому плані доцільно використання натурального ВІТАМІНУ «Е» в дозі 400 МО тобто по 1 гелю на добу, курсами 10-15 днів з перервою у два тижні.
При розвитку ускладнень у першому триместрі вагітності (загроза переривання, ранній гестоз) вищеназвані БАД чудово поєднуються зі стандартною лікарською терапією, що застосовується в акушерській практиці. При цьому клінічні прояви зазначених ускладнень купируются в середньому на 7-10 днів раніше, ніж у жінок, які не беруть БАД, що є вкрай важливим у плані зменшення лікарської навантаження на ембріон і, надалі, на плід.
При наявності у вагітної жінки обтяженого акушерського анамнезу (звичне невиношування, хронічні урогенітальні інфекції, важкі форми пізнього гестозу), особливо в поєднанні з соматичною патологією (ожиріння, варикозна хвороба, пороки серця, діабет і т.д.) доцільно обстеження системи гемостазу для виключення антифосфоліпідного синдрому (АФС) та виявлення групи ризику по розвитку гестозу. У цих випадках, за показаннями, особливо в першому триместрі, пріоритетом вибору є БАД ЕССЕНЦІАЛ ОЙЛ (омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) в дозі 1-3 гелю на добу курсами до 6 місяців).
Вживання жирних кислот сприяє нормалізації синтезу простагландинів, порушення якого є однією з головних пускових моментів розвитку пізнього гестозу вагітності як хвороби адаптації. У багатьох випадках використання ПНЖК дозволяє знизити дозу або взагалі уникнути прийому непрямих антикоагулянтів, зокрема аспірину.
Дослідження гемостазу і визначення антитіл до фосфоліпідів необхідно в цих випадках один раз на шість тижнів (при відсутності клінічних проявів).
При вагітності слід звернути особливу увагу на функцію щитовидної залози. Весь період ембріо-і фетогенезу контролюється присутністю тиреоїдних гормонів: зростання і диференціювання кісткової тканини, розвиток мозку, дозрівання органів і систем плода. Ніякі інші гормони не надають такого впливу на дозрівання центральної нервової системи (ЦНС) плода, як гормони щитовидної залози. Щитовидна залоза плода починає синтезувати гормони вже на 4-7-му тижні ембріогенезу, на 10-12 тижня набуває здатності накопичувати йод, секреторна активність виявляється на 19-22 тижні вагітності. Активність і розвиток фетальної залози цілком залежить від надходження йоду з організму матері.
За даними ВООЗ, недостатність надходження йоду з їжею і водою є найпоширенішою причиною розумової відсталості. Дефіцит йоду під час вагітності викликає надмірну стимуляцію щитовидної залози з подальшим формуванням зоба. Добова потреба в йоді у вагітних і годуючих становить 230-260 мкг / добу. Практично кожна вагітна жінка повинна бути проконсультована ендокринологом (Кравець Е.Б., 1998). Лікування гіпертеріоза (дифузний токсичний зоб) і аутоімунного тиреоїдиту - є прерогатива ендокринологів. При зниженій функції щитовидної залози, при еутиреоїдного зобі перебіг вагітності та її результат багато в чому визначаються тим, чи отримувала жінка йодну профілактику до і під час вагітності в своєму харчовому раціоні. У такому випадку в перебіг вагітності і періоду лактації оптимальне сполучення медикаментозної терапії (якщо це необхідно) з прийомом таких БАД АРТ ЛАЙФ, як ГРІН СТАР, ламінарін, ДІСКАВЕРІ Чарівність, вітамінно-мінеральні КИСІЛЬ, з урахуванням добової потреби в йоді.
Основною причиною розвитку внутрішньоутробно формується патології плода та новонародженого є плацентарна недостатність (ПЛН). Відповідно до сучасних поглядів, під фетоплацентарної недостатністю розуміють синдром, обумовлений морфофункціональними змінами в плаценті і представляє собою результат складної реакції плода і плаценти на різні патологічні стани материнського організму. При цьому спостерігається комплекс порушень транспортної, трофічної, ендокринної та метаболічної функцій плаценти, що лежить в основі патології плода та новонародженого. (Сєров В.Н. з співавт., 1989)
Г.М. Савельєв із співавт. (1991 р.) відзначають, що ПЛН може привести до уповільнення розвитку і росту плода, його внутрішньоутробної гіпотрофії внаслідок порушення живильної (трофічної) функції плаценти, внутрішньоутробній гіпоксії, зумовленої порушенням газообміну в плаценті. Часто патологія плода має сполучений характер. При вивченні наслідків ПЛН виявлені порушення адаптації новонародженого і подальшого подальшого розвитку дитини, а також висока частота уражень ЦНС у таких дітей.
Плацентарна недостатність - явище поліетіологічне, отже, виявлення основної причини її розвитку дозволить правильно визначити комплекс діагностичних і лікувальних заходів та запобігти можливим ускладненням.
Провідна роль у розвитку плацентарної недостатності належить гестозу вагітності, причиною виникнення якого є відсутність адаптаційних систем організму матері адекватно забезпечити потреби плода, тобто гестоз можна розглядати як синдром дезадаптації при вагітності (д.м.н. Пасман Н.М. зі співавт., 1997).
